Прийшов рибалка на річку, насадив хробака, закинув вудку, чекає. Годину чекає. Дві. Три. Час вже до обіду наближається. Дістав рибалка склянку, налив біленької, і тільки зібрався прийняти, як раптом. клює! Рибалка з усієї дурі підсікає, з води вилітає окунь з мізинець, зривається на льоту з гачка, і по дузі падає прямо в склянку.
Дістав рибалка окуня зі склянки за хвіст, і в річку назад викинув. Вудку знову закинув, тільки за склянкою потягнувся, – знову клює! І тут риба поперла: лящі, коропи, судаки добірні. За півгодини набив повний садок. Став збиратися додому, і чує в садку один лящ іншому говорить:
– Ну окунь, ну тріпло: <<НАЛИВАЮТЬ ! ВІДПУСКАЮТЬ!>>