Зустрічі усі не випадкові.
Просто так нічого не буває.
Якщо стріне у житті хтось когось –
Зустріч цю нам звище посилають.
Очі в очі, усмішки, розмова…
Що іще самотнім людям треба?
Виглядає ніби випадково,
А насправді – послано із неба.
І нехай в житті минуло літо,
На порозі стала пізня осінь,
Своєчасно пощастило стрітись
Тим серцям, що не стрічались досі.
Хоч, можливо, запізнілі трохи
Почуття високі, Ніжність, Вірність,
Коли вихором спливають роки…
Випадковість? Ні, закономірність!
Випадково не бува нічого,
Розставань, ні зустрічей немає.
Якщо стріне у житті хтось когось –
Зустріч цю хтось звище посилає.