Аж захлиналася душа

Аж захлиналася душа
Від болю, гніву і образи,
Бо знову дика новина:
Іще один… Ще троє зразу!..

Герої! Воїни! Сини!
Їх вдома десь не дочекались –
Вони за землю полягли,
Упавши, з неї не піднялись!..

У скронях гупало, ревло,
У грудях тиснуло, мовчало,
В очах темніло і пекло:
«Прокляті виродки! Ще мало?!

Оце діждались! Мирний час,
Столиця рідної держави,
А нас вбивають, цілять в нас
Оті, що вчора захищали!

За це боролися діди?
Таку свободу здобували:
Щоби запроданці М@цкви
На внуків руку підіймали?

Вони «схохлячились», здались
І продались з усім, що мають,
Та Божий суд прийде колись:
Рабів до раю не пускають!!!