Чорт мене смикнув прийти додому раніше. Хотів свою дружину порадувати, навіть квітів по дорозі прикупив …

Я завжди сміявся над колегами і друзями, які ревнували своїх обранців і обраниць. Вважав це дурним і нікчемним-до вчорашнього дня.
Чорт мене смикнув прийти додому раніше. Хотів свою дружину порадувати, навіть квітів по дорозі прикупив. Двері відкрив ключем. Галинка не почула, напевно тому, що приймала душ, і я вирішив посилити сюрприз, почавши потихеньку знімати взуття.
– Васька, ти все доїв? – пролунало з ванни, і я напружився, тому що ім’я у мене — Сергій, А їсти я ще й не починав.
Незручно приймати їжу, стоячи на одній нозі, а з другої знімаючи черевик.
– Почекай, я вже закінчую, вийду, підкладу ще, – лунало через напіввідкриті двері ванної кімнати.
Кров прилила до обличчя, а в голові почало щось потріскувати.
– А ось і роги прокльовуються! – вирішив я. – Вб’ю, дружину-заразу і його вб’ю!
-Притулившись до стіни блискавично аналізував я, прикидаючи, що краще підійде для смертовбивства. Думка:» А я ж її любив >> була останньою краплею, і я рвонув вперед.
– Сергію, Сергію, ти чого?! Вибач, невинувата я! – вигукувала Галина, вдаривши мене дверима ванної, а її вирячені очі були сповнені жаху. Вона звивалася, як спіймана змія.
– Невинувата!? Ти мені роги наставила! – заревів я, на власній голові відчуваючи як цей ріг росте.
– Ти Сам, ти сам винен! — Звідки я знала, що ти прийшов?! Ти ж сам, сам об двері вдарився, коли я їх відчинила! Куди ти мчав, як очманілий!
Галина вже плакала.
– Хто він?! – грізно запитав я, намагаючись піднятися з підлоги, – хто цей виродок? Я вас обох закопаю!!!

– Хто він?
В очах Галини прослизнуло щире здивування.
– Ти про кого?
— Хто там на кухні?! – зробив я ще одну спробу встати, але мабуть удар в двері ванної кімнати був занадто сильний, в голові мутніло, а виростаючий Ріг починав закривати огляд.

— Хто такий, Васька,!? – повторив я питання.
– Так ось він, – Галина кивнула на кухонні двері, де біля поріжка жався невеликий рудий котик, періодично нявкаючи і зі страхом реагував на нашу перепалку
— Марічка подарувала.
Я ще раз помацав ріг і зрозумів, що іноді ми чіпляєм їх собі самі…