Коли Бозя роздавала Всім людям таланти, Після бурної халтури Прийшли й музиканти …

ПСЯЧА ДОЛЯ МУЗИКАНТА.

Коли Бозя роздавала

Всім людям таланти,

Після бурної халтури

Прийшли й музиканти.

Видихли, як злі дракони,

Моцним перегаром,

Обдаруйте, кажуть, Отче

І нас добрим даром.

Бо таке про нас говорут,

Встидно вслух казати,

Шо музики, то не люди,

Пияки й вар’яти.

Ні машини дорогої,

Ні хати, ні поля,

Струни, «чвертка» у кишени,

І вольному воля.

Бо електрик, чи бухгалтер,

То люди, як люди,

Сей волочиси світами,

Як той пес без буди.

Псяча доля в музиканта,

Ні неділь, ні свята,

Всі поважно йдут до церкви,

А він суне грати.

Правда вмитий, причесаний,

Не розводить вошей,

Лиш ніяк не нажереси,

Все му мало грошей.

Найдуть пальці музиканта

Ерогенні точки,

Він напомацки би ними,

Вкрав яйці з-під квочки.

Музикант, тонка натура,

Витончена, горда,

Творча душа, а вже потім,

П’яна, нагла морда.

Автор Олег Гаврилюк