Коли Бозя роздавала Всім людям таланти, Після бурної халтури Прийшли й музиканти …
ПСЯЧА ДОЛЯ МУЗИКАНТА.
Коли Бозя роздавала
Всім людям таланти,
Після бурної халтури
Прийшли й музиканти.
Видихли, як злі дракони,
Моцним перегаром,
Обдаруйте, кажуть, Отче
І нас добрим даром.
Бо таке про нас говорут,
Встидно вслух казати,
Шо музики, то не люди,
Пияки й вар’яти.
Ні машини дорогої,
Ні хати, ні поля,
Струни, «чвертка» у кишени,
І вольному воля.
Бо електрик, чи бухгалтер,
То люди, як люди,
Сей волочиси світами,
Як той пес без буди.
Псяча доля в музиканта,
Ні неділь, ні свята,
Всі поважно йдут до церкви,
А він суне грати.
Правда вмитий, причесаний,
Не розводить вошей,
Лиш ніяк не нажереси,
Все му мало грошей.
Найдуть пальці музиканта
Ерогенні точки,
Він напомацки би ними,
Вкрав яйці з-під квочки.
Музикант, тонка натура,
Витончена, горда,
Творча душа, а вже потім,
П’яна, нагла морда.
Автор Олег Гаврилюк