На російсько-українському кордоні просить політичного притулку в Росії український пес…

На російсько-українському кордоні просить політичного притулку в Росії український пес – худий, блохастий, з будяками в шерсті.
Російські прикордонники питають: чому?
– Та в нас, в Україні, жити неможливо, — скавчить собака. – Їсти немає що, у буді дах протікає, господар – нездара і лузер.
Пса пожаліли, політичний притулок йому надали.
Минуло півроку. Пес знову з’являється на кордоні – шерсть на ньому виблискує, ожирів, ледве перевертається з боку на бік. Виявляється, прийшов проситися назад, в Україну.
Російські прикордонники дивуються: «Як же так? Дивись, як тобі у нас попанило, який ти став. У нас ліпше, ситніше. Нащо тобі та Україна? У вас же там бідно, голодно, просвітку ніякого не видно».
Пес відповідає: «Та воно то так. Але в Україні хоч гавкати можна».