Одружується Іван на Сарі

Перша шлюбна ніч. Він до неї, вона від нього, він до неї, вона від нього.
– Сарочко, кохана, в чому справа, ти ж моя дружина, я ж тебе кохаю!
– Ти ж знаєш Іван, я єврейка.
– Так, Сарочко, і що?
– Не можу я без 100$.
– Бог з тобою, Сарочко, ти ж дружина моя, я ж тебе кохаю!
– Та розумію я Іване, але зробити нічого не можу, без 100$ ніяк!
Мучився Іван … дав їй 100$ – все добре. Так і живуть Іван з Сарою. І раптом дефолт, криза. Іван приповзає на колінах до Сари, плаче:
– Сара, кохана, ми банкроти!
Сара кличе його до вікна, відсуває гардину:
– Ваня, не переймайся ти так. Бачиш, он за рогом булочна – це моя булочна, а бачиш, навпроти аптека-це моя аптека. А бачиш он там будівництво йде – це мій будинок будується! А був би ти проворнішим, весь світ був би наш!