Помолися за мене, мамо

Помолися за мене, мамо,

Витри сльози в ясних очах.

Моє серце із журавлями

Тужно плаче на небесах.

Пахнуть осінню сиві луки.

І дощами шумить печаль.

Ти так мріяла про онуків

Та погасла моя свіча.

Там де впав я, у вирі бою,

Пролилася гаряча кров

Кущ калини зросте весною,

Шелестітиме до дібров,

Запалають калини сльози,

Від молитви в твоїх вустах.

Стане кущик той при дорозі

Сумом маминим у віках.

Помолися за мене, нене,

Мою милую обійми,

Що чекала в журбі на мене.

Ніби доню її прийми.

Я її поцілую небом,

Нехай щастя своє знайде.

Я у снах ще прийду до тебе

І твій відчай на мить пройде.

Бережи лиш, мою кохану,

Віч не виплач в пітьмі ночей!

Хай дружиною вона стане,

Буде пестить малих дітей.

Я ж полину за журавлями

Небо зорями запалю.

Помолися за мене, мамо,

Я всім серцем тебе люблю!

Автор: Діана Гальченко