Помолися за мене, мамо
Помолися за мене, мамо,
Витри сльози в ясних очах.
Моє серце із журавлями
Тужно плаче на небесах.
Пахнуть осінню сиві луки.
І дощами шумить печаль.
Ти так мріяла про онуків
Та погасла моя свіча.
Там де впав я, у вирі бою,
Пролилася гаряча кров
Кущ калини зросте весною,
Шелестітиме до дібров,
Запалають калини сльози,
Від молитви в твоїх вустах.
Стане кущик той при дорозі
Сумом маминим у віках.
Помолися за мене, нене,
Мою милую обійми,
Що чекала в журбі на мене.
Ніби доню її прийми.
Я її поцілую небом,
Нехай щастя своє знайде.
Я у снах ще прийду до тебе
І твій відчай на мить пройде.
Бережи лиш, мою кохану,
Віч не виплач в пітьмі ночей!
Хай дружиною вона стане,
Буде пестить малих дітей.
Я ж полину за журавлями
Небо зорями запалю.
Помолися за мене, мамо,
Я всім серцем тебе люблю!
Автор: Діана Гальченко