Відплаче мати… Осінь відголосить… (Вірш про війну)
Відплаче мати… Осінь відголосить…
Хтось мудрий скаже:
— Вже печалі досить!
Твій син — живий! Він не горить у танку…
Поглянь: він в росах бавиться з світанком!
Це ж він в садку витьохкує з птахами
Найкращу в світі колискову мамі…
Довічно сльози лити нам не гоже,
Немає смерті там, де Царство Боже!
… Ще час-цілитель всі загоїть рани,
Ще будуть дні змагатися з вітрами!
Жита зійдуть — ще будем жнивувати!
Відплаче осінь… Відголосить мати.
Галина Хмільовська,
