Всі ті, які щоночі гірко плачуть І побиваються, мовляв кохання; жах!

Всі ті, які щоночі гірко плачуть
І побиваються, мовляв кохання; жах!
Насправді «жах» коли в лікарні в мами,
Дитина помирає на руках.

Коли на вулиці за пом’яту купюру
Вбивають батька у якого шість дітей,
Коли на операцію дитині
Сім’я не може «нашкребти» грошей.

Коли людина, що безвинно засудили
В тюрмі вмирає в муках від сухот,
А судді, взявши хабарі в злочинців
Відпочивати їдуть на курорт.

Коли із армії привозять тіло сина,
Коли у матері вже присмерті дитина,
Коли вбивають і грабують ветеранів,
Які за вас боролися в Афгані.

Коли дружина поховала чоловіка,
А в нього залишився син-каліка,
Коли вмирають наркомани-школярі
Від «передозу» у під’їзді чи дворі.

А ви себе продовжуйте жаліти
І всім казати, що кохання справжній жах!
І дай вам Бог ні разу не пізнати
Весь жах, що є на долі сторінках!